-Закон на твому боц, красуня, - посмхнувся мучитель.
-Половина одинадцятого, можеш ще пвгодини покемарть. Або ти хочеш зараз?
(На жаль це був не Висоцький, хоча схоже).
-Прокинулася, двка? - Пролунав грубий хрипкий голос зовн.
Радти й все ж було особливо нчому. Цього ранку, як в кожне, чекали сором, холод бль.
всякими потрбними в лс дрбницями. А вона вчора прокинулася далеко за полудень за яксь хвилини до його повернення, не те, що втекти, а вд явного д якогось наркотика або снотворного лньки було навть поворухнути пальцем.Вдйти вона встигла б на клька сот метрв, а таке вже сталося одного разу, вона знала. що й за це буде.Повторювати дуже не хотлося.
Голова сьогодн, як нколи, працювала чтко ясно, вона здогадувалася вд чого. Позавчора увечер мучитель обпов якоюсь гидотою, можливо пдсипав щось в чай ;;з варенням, приготовлений у казанку розлитий по гуртках. Сам вн, мабуть, з'здив в якесь мсто, так як повернувся звдти з двома болльшм рюкзаками з продуктами харчування
свтло, а якщо порвнювати з реальним життям, то нщо не було бльш схожим, нж внезаприй арешт в'язниця для того, хто до цього навть в думках не тримав нчого подбного.
¶нга зловила себе на тому, що мислить, мислить незвично самостйно логчно стройно.До цього й нколи не доводилося так працювати головой.Думал, як би, все разом: вона та вс, хто був рядом.¶ не було побоювання "заблукати"- тут же пдправили би.Все, здавалося, знають дорогу знають, якщо можна це так назвати, "розклад", де зазначено в якому вц що можна що не можна, за яким живуть ус нормальн люд. Но того, що з нею вдбувалося в останн дн, "Розклад" не предусматрвало.Она була викинута не то в далеке минуле, не то на ншу планету, мало не на той
хитрий рассчетлвий псих, у якого все розкладено по поличках, який навряд чи "псханет" на шкоду соб або справ, яке задумав.
Страшного-то поки, звичайно, не било.Есл б цей нелюд хотв вбити, у нього для цього були тисяч чудових моментв, вн давно б скористався дуже сприятливою обстановкою для реалзац будь-яких фантазй, як тльки можуть прийти в гршну голову маньяка.Но вн навть не згвалтував до цих пор., хоча в цю брежнвську епоху нхто з вдомих й людей не наважився б назвати цю людину нормальним, але як точно вн все розрахував! Вона швидко програла подумки под останнх двох тижнв: викрадач начебто не зробив жодно помилки. ¶ нехай вн псих, але це розумний,
"А чого, власне, ти психуш? Дивись, як чудово навколо! Страшного то нчого нема, чи варто через дрбн непримностей ... " ¶нша думка тут же засудила першу, але без слов. представилися батьки, представилися колишн однокласники, вс знайом больошого московського двору вд мала до велика, якщо вони дзнаються?! .. Вс подробиц?! .. А якщо дзнаються, як вона щойно дивилася на "це" крзь пальц? Але здоровий глузд тут же перебив цю думку, так як це було занадто. Вже до вдвертих роздумв м не дотянуться.Что вони, Месснг что-ли?
¶нга нстинктивно шевельнулась.Слабая незагойною бль, просигналила з спини, миттво допомогла й пригадати все. Доля давала незвично зворотний хд: не з кошмарного сну вона виброасивала в безтурботне дйснсть, а навиворiт.То, що, здавалося, повинно було бути сном, чтко заявляло про себе, претендуючи на саме реальне снування. Те, у що нхто б не поврив, якщо розповсти, виявлялося цлком вдчутно. А природа, здавалося, няк не хотла визнати жах положеня.Зелений, що кишить рзномантним життям лс, оголошувався радсним пташиним гомоном.Все зовн нби хотло всупереч здоровому глузду привтати привтати , факт того, що вона виявилася в плену.Где-то в тамних куточках сво свдомост вона виявила зрадницьку думка:
Оч вдкрилися як би сам собою, перервавши хд порожнх думок, як пережовували в чуйному ранковому сне.Мисл, як сам по соб нчого не значили, змусили на якийсь час забути про реальнсть, яку, бува, щойно прокинулися згадують з трудом.Первий момент зупинки цих думок байдужост змнився здивуванням: за яксь дол селунди ¶нга ще не зрозумла, але вдчула, що ця реальнсть обця бути бльш нж чудний.В дивному тсному нтер'р крзь смугаст, схоже, брезентов стни пробивалися ранков сонячн промен.
Рчард Бах. "¶люз".
На дороз нашого щастя знайдемо ми знання, заради якого ми обрали це життя.
(Або Повсть про особливу любов).
Загадковий викрадач.
Загадковий викрадач
Загадковий викрадач (Борис Артамонов) / проза на других языках / Проза.ру - национальный сервер современной прозы
Комментариев нет:
Отправить комментарий